Ономатопея Какофонія

У садочку ( омонатопея)

Груші стали облітати
І все гуп, гуп, гуп.
Дітки будуть смакувати
Та все хруп, хруп, хруп.

Прийшов хлопчик у садочок
Тихо, туп, туп, туп.
Бачить дятел по дубочку
Дзвінко стук, стук, стук.

-Не бий дятле по дубочку,
Гілку зломиш.. Трісь!
Скуштуй грушку у садочку.
Чвак, чвак – смачно їсть.


Ономатопея (грец. onomatopoieia — звуконаслідування) — імітація звукових явищ.

Є підстави розрізняти два види звуконаслідування, як це робить І. Качуровський:
• 1) вживання слів, які буквально відтворюють звуки навколишнього світу: крик птаха, свист вітру, гуркіт грому (ку-ку-рі-ку, гур-гур);
• 2) імітація звукових ефектів добором певних слів. Приклад: поема Т. Шевченка "Утоплена" (розмова вітру з осокою).





Скоромовка:

Круть крутив криве корито,
Крім корита ( криво крите),
Круть покрив усю покрівлю.


Какофонія (грец. какоріюніа — погане звучання) — немилозвучність, безладне хаотичне нагромадження звуків.

Типовими випадками какофонії є збіг голосних у, о чи приголосних: ніч й день. І. Качуровський до випадків какофонії відносить збіг однакових або подібних складів: розказано новини. Поети-футуристи свідомо використовували какофонію.

Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход