Последний визит: 2024-03-16 15:05:23
Сейчас не в сети

Папки

Новые комментарии

Душевний і дуже щемливий вірш до сліз! Вірю в те, що повернуться усі наші Українські Захисники живими з рос.полону, а усі зниклі також повернуться до своїх матерів, жінок і дітей! Дай, Господи!
Написал(а): verhina
2023-10-04 | Произведения
Запись: Чекає сина (Божок Олександр )
о так... літо ж на дворі))
Написал(а): vladvolochun
2021-07-20 | Произведения
Запись: Аномальна спека
гарно
Написал(а): vladvolochun
2021-05-05 | Произведения
Запись: Зі Світлим Святом Великодня!


Avtor Adsens
Индексация сайта

Коли день міста святкували (Олександр Володимирович Гулькевич)

Олександр Володимирович Гулькевич

Місто Малин Житомирської області
( 07.04.1974 р.н. - 13 вересня 2016 р.)

Стрілець - зенітник роти вогневої підтримки 43-го окремого
мотопіхотного батальйону 53-ї окремої механізованої бригади,
артилерист, обслуговував ЗУ-23.
Загинув 13 вересня 2016 р. о 22:10 на блокпості поблизу смт Зайцеве (Горлівська міська рада, Донецька область), внаслідок артилерійського обстрілу зі 152-мм гармат 2А36 «Гіацинт-Б».
Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).








Коли день міста святкували

Коли день міста святкували
І веселився мирний люд.
В сімї Гулькевичів ридали –
Спішили родичі з усюд.

Біда прийшла - загинув Саша
Під Зайцевим на блокпості.
У їх сім’ї він був найстаршим,
А хлопці щирі і прості.

Він ріс веселим, добродушним,
Допомагав всім, як умів,
До справ завжди відповідальний,
Багато мав товаришів.

Закінчив школу, одружився
І народився в нього син.
Назвали Сашею – гордився,
Адже синок в нього один.

Він шанував свою родину,
Взірцем був гідності й чеснот,
Любив найбільше Україну,
Бо був Вітчизни патріот.

На Схід пішов він захищати,
Бо хто це зробить як не він,
Адже родина тут і мати,
А він надійний в неї син.

Не раз підтвердив він відвагу
І був учасником боїв,
Та в серці тамував тривогу,
Прогнати ворогів хотів.

А ті як пси оскаженіли
І за обстрілом йшов обстріл,
По блокпосту в той день гатили,
Снаряд там не один летів.

Раптово впав він від осколків
Й ран несумісних із життям.
Ніхто не чув від нього й зойку,
Лиш вибух гучний у полях.

І ось день міста відзначають,
І веселиться увесь люд,
А вдома мама вже ридає
Й спішать всі люди звідусюд.

Опубликовано: 2020-05-24 19:05:48
Количество просмотров: 81
Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход

Комментарии