Последний визит: 2024-03-16 15:05:23
Сейчас не в сети

Папки

Новые комментарии

Душевний і дуже щемливий вірш до сліз! Вірю в те, що повернуться усі наші Українські Захисники живими з рос.полону, а усі зниклі також повернуться до своїх матерів, жінок і дітей! Дай, Господи!
Написал(а): verhina
2023-10-04 | Произведения
Запись: Чекає сина (Божок Олександр )
о так... літо ж на дворі))
Написал(а): vladvolochun
2021-07-20 | Произведения
Запись: Аномальна спека
гарно
Написал(а): vladvolochun
2021-05-05 | Произведения
Запись: Зі Світлим Святом Великодня!


Avtor Adsens
Индексация сайта

Саша ( Мартинюк Олександр Володимирович)

Мартинюк Олександр Володимирович

( 24 грудня 1993 р – 21 березня 2014 р)
Червона Трибунівка (Забара) Калинівського району Вінницької області.
Солдат, механік-водій 26-ї окремої артилерійської бригади.
Наказом МО України № 243 від 22 травня 2014 р. нагороджений відзнакою «Знак пошани» (посмертно).


Лиш починалася війна –
Життя його вже обірвалось.
І перша звістка ця сумна
Свідомістю ще не сприймалась.

Як же так? Не може бути
Щоби він в армії загинув.
Пішов недавно він служити
Й був недалеко так від Кри́му.

Біда в Криму́ і повний безлад,
Кругом - « зелені чоловічки».
Анексія і низка зрад
Задля «зелених черевичків».

Херсонська область. Каланчак.
«Весняна злива» - йдуть навчання.
І там бійці – не просто так, -
Йдуть до війни приготування.

Враз вогнем скресало небо –
Зірвалась САУ, стався вибух.
І вибухова, так ганебно,
Пронеслась хвиля.. і все втихло..

З п’яти членів екіпажу
Лиш троє опіків зазнали,
А Саша там загинув зразу -
Йому найбільш за всіх дісталось.

Везли в Калинівку Сашка –
Додому сина хоронити.
Ця страшна звістка і важка́
Заставила всіх сльози лити.

Сестри чотири і батьки
Зазнали цю найважчу втрату.
І не зітруть біду роки –
Не буде більше сина й брата.

Опубликовано: 2020-02-07 19:47:39
Количество просмотров: 201
Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход

Комментарии