Наш Юрій

Жабенко Юрій Леонідович
( 12.01.1994р.н. - 08.08.2014р.)
Солдат 26-ї артилерійської бригади
Загинув 8 серпня 2014 року під час обстрілу військової частини біля м. Амвросіївка Донецької області. Похоронений в селищі Брусилів, Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).



Був Юрій старшим у сім’ї,
А із батьків - одна лиш мати.
Він шанував, любив її,
Завжди хотів допомагати.

Не просто було їй одній
На ноги діток піднімати:
Дівчатка дуже ще малі,
Не виріс ще і Юрин братик.

Не стало рано татуся,
То ж Юрій взяв на свої плечі,
З початку і аж до кінця,
Відповідальність за малечу.

Він мріяв швидко підрости,
Щоб вже самому заробляти,
Щоб гарні гроші в дім нести,
Господарем хорошим стати.

І після школи він учивсь
На водія і машиніста,
Та й автослюсарем трудивсь
І був той шлях його тернистим.

Непрохана прийшла війна
І мріям збутись не судилось.
У вир подій тягла вона -
На сході перша кров пролилась.

Військовий досвід хлопець мав,
Бо відслужив на той час в війську,
На захист Батьківщини став
І поважав людей армійських.

Бійці попали під обстріл,
Бо ворог сильно бив із градів.
Наш Юра у бою поліг –
Спасати - вже зусилля марні.

Його надії не збулись,
Хоча робив усе для цього.
Про все, що мріяв він колись,
Родина зробить задля нього.

Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход