Последний визит: 2024-03-16 15:05:23
Сейчас не в сети

Папки

Новые комментарии

Душевний і дуже щемливий вірш до сліз! Вірю в те, що повернуться усі наші Українські Захисники живими з рос.полону, а усі зниклі також повернуться до своїх матерів, жінок і дітей! Дай, Господи!
Написал(а): verhina
2023-10-04 | Произведения
Запись: Чекає сина (Божок Олександр )
о так... літо ж на дворі))
Написал(а): vladvolochun
2021-07-20 | Произведения
Запись: Аномальна спека
гарно
Написал(а): vladvolochun
2021-05-05 | Произведения
Запись: Зі Світлим Святом Великодня!


Avtor Adsens
Индексация сайта

Подоби

Настільки жорстокі бувають людці!
Все вірно: не люди, а їхні подоби.
Як була б нагайка у їхній руці,
То всіх би шмагали, як тую худобу.

І все лиш за того, що самі - ніхто:
Нічого не варті у білому світі.
І хоч поясни ти для них разів сто –
Не зможуть ніколи тебе зрозуміти.

Завжди примітивні у своїх думках
І розумом, також, вони недалекі,
Бо, мабуть застрягли в дитячих роках,
В яких незахищені були і слабкі.

Життя опускало, мабуть, їх не раз
І кривдило їхнє жалке існування.
То ж, вбогі душею, рішили, що час
Вже якось піднятись – це їхнє бажання.

Тай стали подоби на стежку війни
І всіх зачіпають, хто мимо проходить.
Коли ображати, вважають вони,
То самооцінку це їхню підносить.

Багато істерики, кривда і злість,
Що ллються назовні з цієї подоби,
Показують лише їх неспроможність,
Й себе опускають до рівня худоби.

Опубликовано: 2019-06-14 23:55:08
Количество просмотров: 118
Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход

Комментарии