Последний визит: 2024-03-16 15:05:23
Сейчас не в сети

Папки

Новые комментарии

Душевний і дуже щемливий вірш до сліз! Вірю в те, що повернуться усі наші Українські Захисники живими з рос.полону, а усі зниклі також повернуться до своїх матерів, жінок і дітей! Дай, Господи!
Написал(а): verhina
2023-10-04 | Произведения
Запись: Чекає сина (Божок Олександр )
о так... літо ж на дворі))
Написал(а): vladvolochun
2021-07-20 | Произведения
Запись: Аномальна спека
гарно
Написал(а): vladvolochun
2021-05-05 | Произведения
Запись: Зі Світлим Святом Великодня!


Avtor Adsens
Индексация сайта

Сповідь в поминальні дні

Пішло на небо більше, ніж лишилось –
На тому світі майже вся сім’я.
Удвох ми із сестрою залишились
І наші діти, і журба моя.

Не знаю я: за ким найбільш сумую,
За ким серденько рветься на шматки.
Ридаю по ночах – ніхто не чує,
Й на серденько не накладеш латки.

Не заживуть ніяк душевні рани,
Що доля так підступно піднесла.
Ішли з життя по черзі дуже рано,
А я за вас боролась, як могла.

Пішла бабуся, братова дитина,
А потім – молодесенька сестра.
Погрузла в пересудах вся родина,
А я у центрі всіх подій була.

Та я уперто долі не здавалась:
Крізь перепони по стежині йшла.
Дітей людьми ростити намагалась,
Бо як же залишити їх могла?!

Чим далі в ліс – тим більше дров рубалось..
Не міг змиритись брат: де все взялось?
Життя його в лещата заганялось
Та й серденько матусине здалось..

Одна біда мінялася другою –
Я чорну хустку майже не знімала.
Але ущент розчавлена війною..
Мене безжально доля доламала..

Знов пересуди, знов біда і горе –
Не витримало серце татуся.
Брехня, людська підступність і сліз море..
Хто відповість за згублене дитя?!

Наперекір, я долі не здаюся:
Де плакати потрібно, то сміюсь,
Та в світ поезії прекрасний мчуся..
І так приємно бути в нім, чомусь..

Опубликовано: 2019-05-06 14:03:22
Количество просмотров: 105
Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход

Комментарии