Последний визит: 2024-03-16 15:05:23
Сейчас не в сети

Папки

Новые комментарии

Душевний і дуже щемливий вірш до сліз! Вірю в те, що повернуться усі наші Українські Захисники живими з рос.полону, а усі зниклі також повернуться до своїх матерів, жінок і дітей! Дай, Господи!
Написал(а): verhina
2023-10-04 | Произведения
Запись: Чекає сина (Божок Олександр )
о так... літо ж на дворі))
Написал(а): vladvolochun
2021-07-20 | Произведения
Запись: Аномальна спека
гарно
Написал(а): vladvolochun
2021-05-05 | Произведения
Запись: Зі Світлим Святом Великодня!


Avtor Adsens
Индексация сайта

Основи поетики. Чумацькі пісні.

Чумацькі пісні — тематична група української станової (суспільно-побутової) лірики, зміст якої відображає життя і побут чумацтва — популярного промислу українців ще за княжих часів.
Основна його функція полягала у транспортуванні на великих просторах України і сусідніх землях найнеобхідніших продуктів — солі, риби, різного краму з інших країн, які, зі свого боку, потребували українського хліба, меду, сала, воску, шкір, хутра та ін. З прокладанням залізниць у другій половині XIX ст. чумацтво занепало.
Головні мотиви Ч.п.: виряджання в дорогу, намагання дружини завернути чумака додому (“Поїхав милий в дорогу”); тривожний постій у дорозі, оборона від грабіжників (“Ой високо сонечко зіходить”), оплакування загиблих (“Ой з-за Дону, з-за ріки”, “Хто не пив води та дунайської”); ярмаркування з дорогим товаром, гуляння на ринку і втрата за чаркою всього майна (“Гей, воли ж мої половії”, “Що в Києві на риночку”); занедужання і смерть у дорозі (“Чомусь мої воли не пасуться”, “Ой воли мої, сиві, половії”); нещаслива мандрівка, розпад чумакової родини (“Над річкою бережком”, “Гей-гей, та журба мене ізсушила”); розлука з коханою дівчиною (“Із-за гори, із-за кручі риплять вози йдучи”, “Чумаче-бурлаче, чого зажурився?”).
Є в Ч.п. яскраве протиставлення вільного козакування і чумакування в Наддніпрянській Україні долі закріпаченого чумака на поневоленій панством Галичині — долі коломийця, якому й жінка заявляє: “А я піду на Вкраїну з дітьми на свободу”. Найдраматичніше зображено в Ч.п., як і в козацьких, смерть чумака в розлуці з родиною і рідним краєм. На цю тему — найбільше пісень.
Серед Ч.п. є пісня “Ой горе тій чайці”, відома у багатьох варіантах:

Ой горе тій чайці, чаєчки-небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі.
Що вивела чаєняток при битій дороз(і).

Ой ішли чумаки, весело співали.
І чаєчку ізігнали, чаєнят забрали.
І чаєчку ізігнали, чаєнят забрал(и).

Записана наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Автором її первісного тексту “Ой біда, біда чайці-небозі” в “Історії русів” названо гетьмана І.Мазепу.
Чумацька тема і пісні знайшли відгук у творах Т.Шевченка (“Ой не п’ються пива-меди”, “Ой я свого чоловіка” та ін.), Марка Вовчка (оповідання “Чумак”), С.Руданського (лібретто фольклоризованої опери “Чумак. Український дивоспів на штирьох місцях”), М.Коцюбинського (оповідання “На крилах ) пісні”) та ін.

Опубликовано: 2018-11-06 16:33:13
Количество просмотров: 111
Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход

Комментарии